«Смерти празднуем умерщвление, адово разрушение,
иного жития вечнаго начало…»
(Канон Пасхи, тропар 7-ї пісні)
Возлюблені у Господі всечесні отці, боголюбиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри!
Знову торжественно звучать над усім світом слова, що народилися у глибині християнської історії та які вселяють у кожне людське серце віру та любов, життя і радість, надію та втіху:
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Це воістину урочисте і життєстверджуюче християнське вітання, незважаючи ні на що, вже майже 2000 років наповнює всіх нас радістю та надією. У цих словах висловлена священна радість, яка була оспівана ангелами, сповіщена апостолами, сповідана мучениками, засвідчена преподобними і затверджена багатьма поколіннями християн! У цих словах – зміст християнської віри та сила Церкви! При їхньому виголошенні змінюється все навколо!
Пасха – це перемога Правди над неправдою та Життя над смертю. Воскресіння Христове звільнило людину, усунуло перешкоди на шляху до спасіння і повернуло нам можливість знову відчувати себе улюбленими дітьми Божими. Віднині гріх перестає володарювати над людиною, а смерть позбавляється свого смертоносного жала (див.1 Кор. 15, 55).
У Воскресінні Христовому ми пізнаємо глибину милості та любові Всещедрого Господа та Спасителя. Світлозоре Воскресіння Христове відкрило людям Небо і дарувало їм всесильну Божу благодать, за допомогою якої людська природа оновлюється, зцілюється та підноситься до свого покликання богоподібності. І святитель Григорій Богослов закликає нас піти за Христом: «Христос повстав із мертвих, – повстаньте з Ним і ви; Христос у славі Своїй, підніміться і ви».
Закликаючи нас у Своє Небесне Царство, Воскреслий Христос Спаситель не залишив нас на землі без Своєї Отцівської опіки та турботи. Він заснував Церкву Свою, постійно перебуває в Ній і дарує Їй усі необхідні благодатні дари, щоб віруючі в Нього, живучи на землі, могли торкатися неба. У Церкві Христовій починається християнське життя і відбувається оновлення людини.
Цієї ночі ми містично долучаємося до того Царства вічного життя, про яке нам свідчить Євангеліє, і якому не буде кінця. Це не метафора, а це реальність, яку ми покликані переживати вже під час нашого земного життя. І справді, відчуття пасхальної радості знайоме більшості людей, які називають себе християнами. Воно незрівнянне ні з чим. Це саме те неземне почуття, про яке говорить апостол, закликаючи нас «завжди радіти у Господі» (Кол. 4, 4). Тому дуже важливо зберегти себе в стані благодатної радості, зберегти пережите в ці дні перебування у Богові та з Богом і не розгубити цю благодать у повсякденному житті з її турботами та суєтою, особливо в тих складних умовах, які спіткали нашу землю.
На превеликий жаль події, що розвиваються в нашій країні та в усьому світі, намагаються позбавити нас оптимізму. З великим сумом і болем у серцях ми констатуємо, що сучасний світ йде не шляхом воскресіння, а дорогою смерті і безпорадної трагічності.
Сьогодні Україна переживає неймовірно складні випробування, спричинені вторгненням на її територію військ Російської Федерації. Два місяці тому в одну мить ми всі зіштовхнулися з реаліями, про які і подумати не могли: в нашій країні йде війна, яка позбавляє життя людей, калічить долі і руйнує міста. Внаслідок військових дій під обстрілом опиняються храми та монастирі – святині нашого народу. У першу ж добу вторгнення Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший митрополит Онуфрій офіційно назвав кровопролиття, що зараз відбувається, «каїновим гріхом». Його Блаженство та Священний Синод УПЦ рішуче засудили цю війну.
Віруючі нашої єпархії разом зі своїми священиками невпинно моляться за припинення війни та про відновлення миру в Україні, надають посильну гуманітарну допомогу військовослужбовцям, переселенцям та всім нужденним.
Усі ми зараз живемо у стані невизначеності. Ми не знаємо, коли закінчиться війна, коли зовнішні обставини нашого життя стануть менш суворими. Багато хто сьогодні думає, що у них немає завтрашнього дня. І все це мимоволі сіє в свідомості і серцях паніку, страх і ніби не залишає місця для добра та світла, для надії й радості. Крім того, в умовах, що склалися, знаходяться й такі, хто, користуючись нашою спільною бідою, свідомо розпалюють ворожнечу проти нашої історичної Української Православної Церкви, дискримінують Її та шукають всілякі надумані причини для посилення розбрату на міжконфесійному рівні.
Але, дорогі брати та сестри, саме в період таких складних випробувань і в такі скрутні моменти, ми, віруючі люди, повинні пам’ятати, що Хрестом нашого Господа «прииде радость всему миру», що саме Хрест Христовий веде до Воскресіння і Життя. Згадайте: Христос ніколи не обіцяв своїм послідовникам безтурботного життя, а попереджав: «У світі будете мати скорботу; але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16, 33); і, водночас, запрошує: «Прийдіть до Мене всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф. 11, 28).
Тому не будемо впадати у відчай! В нашій душі не повинно бути місця для розпачу, бо, незважаючи на всі біди, катаклізми, конфлікти і протиріччя, ми знаємо і віримо, що всі випробування, які випали нам, ми зможемо пройти достойно, по-християнськи. Пам’ятайте, що після Страсної п’ятниці неодмінно настає Великдень! Саме віра у Воскресіння Христове робить людину християнином. У важких життєвих обставинах нас повинні надихати і підбадьорювати слова з пасхального Євангелія: «І світло в темряві світить, і темрява не огорнула його» (Ін. 1, 5). Світло Христове здатне засяяти навіть там, де безпросвітні сутінки не залишають жодної надії! Будемо завжди пам’ятати: якщо ми з Богом, то нам не повинно бути страшно, бо сила Божа здатна все змінити і виправити.
Жодні скорботи і прикрості не можуть затьмарити в нас радості, дарованої Самим Спасителем. Свята Церква сьогодні співає: «Bocкpeсения день, и просветимся торжеством, и друг друга обымем, рцем, братие, и ненавидящим нас: простим вся воскресением, и тако возопиим: Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ, и сущим во гробех живот даровав!» Чи можуть бути сказані ще більш життєстверджуючі слова?! Смерть та зло не вічні. Вони розсиплються на попіл. Розтануть, як віск від лиця вогню. А з нами залишаться віра, надія і любов, коли ми зберігатимемо їх у своєму серці.
Сьогодні та у всі дні Світлого тижня постараємося по-новому і живо відчути «торжество из торжеств». Наповнимо ці святкові дні справами милосердя і любові по відношенню до ближніх, пам’ятаючи слова Спасителя: «По тому дізнаються всі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13, 35). Будемо щедро ділитися з усіма, незалежно до їх переконань і поглядів, пасхальною радістю, свідчачи про Христа Воскреслого.
Возлюблені у Господі дорогі отці, брати та сестри! У цей світлий день Христового Воскресіння від щирого серця бажаю кожному з вас миру, спокою, радості, тиші, міцної віри, гарячої любові та безсумнівної надії на милосердя Боже. Нехай ніщо не затьмарить пасхальну радість. Нехай ця світла і блага звістка про Життєдавця Христа, що Воскрес із гробу, з’єднується з нашою твердою надією на перемогу правди і світла в нашому особистому житті і в житті України. Нехай в цей світлий день усі земні скорботи, спокуси та хвороби померкнуть і розоряться. І нехай радість про Воскреслого Спасителя увійде в кожний дім, у кожну сім’ю, осяє своїм світлом серця всіх людей і зробить нас хоча б трішки добрішими і кращими!
Знову і знову вітаю всіх вас, дорогі отці, брати та сестри, самим радісним і дорогоцінним вітанням, у якому все наше життя та надія:
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес Христос!
+ Іоасаф
митрополит Кіровоградський і Новомиргородський
Пасха Христова, 2022 рік
(12)
