27 листопада 2022 р. назавжди залишиться у серцях священників і віруючих Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви днем винятково пам’ятним та знаменним. Цього дня у Кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці відбулася Божественна літургія, яку очолив вікарій Київської Митрополії Української Православної Церкви Високопреосвященніший Іоасаф, митрополит Васильківський. Владиці Іоасафу співслужили новопризначений Правлячий архієрей Кіровоградської єпархії Високопреосвященніший Миколай архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський, священнослужителі Кафедрального собору та духовенство єпархії.
За богослужінням підносилися молитви за мир в Україні.
По закінченні Літургії древній храм поринув у особливу духовну атмосферу, адже віряни, не стримуючи потоки своїх сліз, слухали прощальну проповідь свого попереднього архіпастиря Високопреосвященнішого митрополита Іоасафа. У своєму слові Владика Іоасаф, на прикладі Евангельської розповіді про милосердного самарянина, котра читалася за богослужінням у цей Воскресний день, вкотре закликав паству бути добрими, щиросердними, милостивими та люблячими один до одного; стояти непохитно у вірі та вірності Церкві; бути стійкими в молитвах та християнських подвигах. Архієрей подякував духовенству за всі труди, висловив вдячність хору, причту церковному та всім віруючим за молитви й спільну працю на благо Святої Церкви, а також щиро попросив прощення за свої провини, котрі він, як людина, міг вчинити під час свого архіпастирського служіння. Потім Владика Іоасаф зачитав Указ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія щодо рішення Священного Синоду Української Православної Церкви про призначення нового Керуючого Кіровоградською єпархією – архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського Миколая та представив всім присутнім новопризначеного архіпастиря. На молитовну згадку про сьогоднішню подію митрополит Іоасаф вручив Правлячому архієрею дикирій і трикирій.
У свою чергу Владика Миколай подякував митрополиту Іоасафу за теплі слова підтримки та братські побажання на ниві служіння в числі Єлисаветградських архіпастирів, а також розкрив для віруючих сутність архіпастирського служіння, як батьківства.
В кінці богослужіння митрополит Іоасаф востаннє благословив свою паству, проливаючи сльози вдячності за всіх людей, яких Господь послав за ці роки святительського служіння.
(11)
