«Се, Дева во чреве приимет и родит Сына, и нарекут имя Ему Еммануил, что значит: с нами Бог» (Мф. 1, 23)
«…се, лежит Сей на падение и на восстание многих в Израиле и в предмет пререканий» (Лк. 2, 34)

Возлюблені у Господі всечесні пресвітери й диякони, боголюбиві іноки та інокині, дорогі брати та сестри!
Нині знову засяяла нам різдвяна зірка, сповіщаючи радісну звістку: народився Спаситель світу (Лк. 2, 11). Сьогодні знову ми святкуємо подію, яка змінила світ і людську історію. Подія, про яку Бог благовістив першим людям у раю після їх гріхопадіння, відступу від Джерела життя і поневолення дияволу (Бут. 3, 15). Подія, про яку сповіщали старозавітні пророки і якої так з нетерпінням чекав весь людський рід, змучений і виснажений. Зрештою, подія, яка поклала початок нової ери, Нового Завіту Бога з людиною. Ця подія – Різдво Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа. Бога, в Якого ми віруємо, Якому служимо і поклоняємося.
Перед нами з’явилася незбагненна таємниця, якій навіть Ангели здивувалися: як Бог втілюється і зодягається в людське єство, у всьому стає подібний людям, крім гріха; як Діва вміщує невмістимого і народжує вічного і неприступного Бога. У той же самий час перед нами відкрилася найбільша таємниця божественної любові, бо «так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3, 16).
Бачачи невимовну любов Божу до Свого творіння, Його благий Промисел і Мудрість, в цю світосяйну різдвяну ніч Ангели, радіючи, заспівали: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2, 14). Пастухи, почувши ангельський спів, поспішили приклонити свої коліна перед новонародженим Спасителем світу. Різдвяна зірка веде царів з далекої Персиди принести дари «Царю царствующих и Господу господствующих» (1 Тим. 6, 15). Але злість людська, гординя і марнославство шукають погубити Христа, щоб не втратити своєї влади, слави і багатства. Ірод зводить гоніння на втілене Слово Боже.
Святий праведний Симеон Богоприємець, дивлячись на Богонемовля Христа, пророкує Божій Матері: «…се, лежит Сей на падение и на восстание многих в Израиле и в предмет пререканий» (Лк. 2, 34), тому що люди розділяться на тих, хто з Христом і тих, хто проти Нього. І як бачимо, з часів початку християнства ворог роду людського повстає на Церкву Христову різними способами: від відкритих гонінь і переслідувань християн до спроб оголосити християнство віджилим і неактуальним. І сьогоднішнє секулярне суспільство не є винятком. Сьогодні ми знову переживаємо непрості часи, коли хітон Христовий роздирається постійно наростаючим тиском на Церкву в Україні з боку різних зацікавлених сил. Ми змушені констатувати, що минулий рік був затьмарений новою хвилею беззаконня і неправди, зведеної на Святу Церкву внаслідок антиканонічних дій Константинопольського патріарха і його сателітів – Предстоятелів Елладської та Олександрійської Церков – по легалізації розкольницької так званої Православної Церкви України. Ці дії призвели до адміністративних розходжень не тільки між Помісними Православними Церквами, поклавши поділ на рівні спілкування в таїнствах, але і всередині самих Церков, які прийняли в спілкування розкольників. Визнавши розкол і допустивши до Святої Євхаристії людей, які не мають священного сану, Фанар зі своїми прихильниками в самій основі порушили священні канонічні принципи устрою Православної Церкви. При цьому надання «автокефалії» видачею так званого томосу не дало прав автокефального буття новоствореній структурі, а стало грубим втручанням Константинопольського Патріарха в нашу церковну юрисдикцію і організацією на нашій території своєї митрополії, що є фактично церковним рейдерством. Тому і положення «томосу» не забезпечують прав самостійного буття так званої ПЦУ, як про це заявляють її представники, а навпаки – жорстку підпорядкованість Фанару. Це зайвий раз підтверджують і часті візити в Україну протягом минулого року відповідальних за створення «ПЦУ» основних діячів Фанара.
Але як би зараз розкол не намагалися легалізувати, він все одно залишається розколом. Навіть примусове визнання «ПЦУ» з боку вищеназваних Предстоятелів не робить її Церквою. У відповідь на лист одного обновленчеського архієрея, відомий богослов ХХ століття митрополит Сергій (Страгородський) свого часу писав: «Ми знаємо, що в єдності Церкви знаходяться лише ті, хто перебуває в спілкуванні зі своїм законним єпископом і патріархом; що відлучений своїм патріархом не може бути прийнятий в спілкування іншими … Та й сам той, хто увійшов у спілкування з відлученим, підлягає відлученню (10 і 12 правила святих апостолів).
Значить, якщо Патріархи увійшли в спілкування з обновленцями, тим гірше для Патріархів … Спілкування Константинопольського Патріархату з обновленцями може тільки Патріарха зробити обновленцем, а не обновленців православними».
Те ж саме можна сказати і про нинішню ситуацію по відношенню до «ПЦУ»: визнання з боку деяких Предстоятелів не підносить її на рівень Церкви, а зводить самих Предстоятелів на шлях розколу.
Сьогодні, як і протягом століть, знову «сили пекла» кинуті на боротьбу з істиною Христовою. Нашу Святу Церкву, що пройшла зі своїм народом весь шлях історичного становлення, втягують в конфлікти, вигадуючи різні звинувачення і вказуючи неправдиві причини. Як колись судившим Христа юдеям не сподобалося те, що Спаситель називав Себе Сином Божим і тому вони винесли свій вердикт: «За законом нашим Він повинен умерти … Розіпни, розіпни Його!» (Ін. 15, 6-19); так само і сьогодні сильні світу цього знову повторюють ті ж слова щодо Святої Православної Церкви, заявляючи: за законом нашим вона повинна припинити своє існування.
Але ми – люди Церкви і її чада – пам’ятаємо слова святого пророка Ісаї, що урочисто звучать на Різдвяному богослужінні: «страха же вашего не убоимся, ниже смутимся, яко с нами Бог» (Іс. 8, 12).
З нами Бог, в промислительній Десниці Якого буття всього творіння. З нами Бог, зійшовший з висоти божественної таємничості і освятивший Своїм смиренням убогість Вифлеємської печери і бідність різдвяних ясел. З нами Бог, стяжавший Святу Церкву ціною Своєї дорогоцінної Крові. З нами Бог, зміцнюючий подвижників і вінчаючий вінцями перемоги святих сповідників віри. І тому нам не страшні ні «демонские немощные дерзости», ни «хитрое искусство обольщения» (Єф. 4, 14), ні погрози зневірених відступників.
Незважаючи ні на що, Українська Православна Церква продовжує здійснювати свою надчасову місію і своє богозаповідане служіння Господу і народу України. Вона залишається разом зі своїм народом, ніколи не ділила, не ділить, і не буде ділити людей за їх соціальним статусом, національністю, мовою або політичними поглядами. Церква – не політичний проект, а місце зустрічі з Христом, де реалізується початковий задум Бога про людину. Для Церкви всі громадяни України є дітьми Божими, нашими братами і сестрами. І тому разом з апостолом Павлом благаю вас, «якщо це можливо з вашого боку, будьте в мирі з усіма людьми» (Рим. 12, 18). Все це буде не просто відповіддю на різні надумані звинувачення проти нашої канонічної Української Православної Церкви, але стане яскравим свідченням того, що світло Віфлеємської зірки не згасло в серцях віруючих, і, як дві тисячі років тому, продовжує осяювати світ світлом віри, надії і любові.
З глибини люблячого серця вітаю всіх вас, дорогі отці, брати і сестри, з зимовою Пасхою – Різдвом Христовим! Нехай «в вертепе родивыйся и в яслех возлегий» Богомладенець Христос зміцнить нас в Православній вірі, вилікує важку рану розколу, поверне на нашу багатостраждальну землю довгоочікуваний мир, прожене всяку злобу, ненависть і неправду. Нехай радість Різдва Спасителя, що обновила часи і життя людей, оновить і зміцнить наші душевні і тілесні сили, дарує благодать «спасительную для всех человеков» (Тит. 2, 11). Світло Віфлеємської зірки нехай супроводжує нас на всіх стезях нашого земного життя і на шляху до обителей Небесної Слави, «…нас бо ради родися Отроча младо, Превечный Бог».
Христос Рождається! Славимо Його!
Божою милістю, смиренний
+ Іоасаф
митрополит Кіровоградський і Новомиргородський
Різдво Христове 2020 р.

 

(5)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *